Досліджено типологію традиційних образів дитини-бешкетника у художніх творах для дітей і про дітей. Обгрунтовано традиційність образу бешкетника, визначено його типологічні моделі - комічний і драматичний типи, пояснено номінацію даних моделей, вивчено джерела їх походження. Увагу акцентовано на особливостях функціонування традиційних образів бешкетників комічного та драматичного типів у творах українських і зарубіжних письменників за такими позиціями: комічний і драматичний засади у трактуванні образу, національний характер персонажів, антропологічний і психологічний аспект у портретуванні, діяльність персонажа у контексті проблеми "бешкетник vs суспільство", специфіка сюжету та хронотопу в творах про бешкетників визначених типів.

Охарактеризовано місце літератури для дітей і про дітей у контексті сучасних літературознавчих концепцій, наголошено на доцільності використання у студіях текстів теорії традиційних сюжетів і образів. Обгрунтовано традиційність образів дитини-шибеника, проаналізовано парадигму цих образів та їх генезу. Запропоновано типологію традиційних образів дитини-бешкетника, що спирається на дихотомію естетичних категорій "комічне - трагічне" ("смішне - серйозне"). Досліджено специфіку функціонування комічного типу бешкетника у дитячій літературі. Зосереджено увагу на з'ясуванні ролі національного характеру в образотворенні шибеників, місці антропологічного аспекту в портретуванні героїв. Виокремлено психо-поведінкові домінанти їх діяльності у межах соціуму та поза ним. Визначено особливості функціонування драматичного типу бешкетника в українській і зарубіжній літературі для дітей і про дітей. Буття дитячого персонажа у художніх творах позначено посиленням психологізації його образу, драматизмом вирішення конфлікту між особистістю бешкетника та довкіллям, напруженістю сюжетних колізій, "недитячими" темами та проблемами. Вивчено традиційність образу дитини-бешкетника в контексті інтермедіальності.